МЕХАНІЗМ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ЧИННИКИ, ЩО ЙОГО ФОРМУЮТЬ

В результаті проведеного дослідження доведена актуальність проблеми організації адекватної системи управління ризиками та ризиковими вкладеннями капіталу в українських організаціях та підприємствах. Визначено форми організації ризик-менеджменту на великих, середніх і малих підприємствах. Обґрунтована необхідність розвитку механізму ризик-менеджменту на українських підприємствах; виявлено та описано чинники, що формують механізм ризик-менеджменту в сучасних умовах, серед яких автором відзначені: мінливість цін, глобалізація товарних і фінансових ринків, податкова асиметрія, незадовільне впровадження у виробництво результатів науково-технічного прогресу, надмірне захоплення вітчизняними підприємствами інститутом страхування як інструментом мінімізації ризиків. Обґрунтовано положення про прогнозування як превентивний захід у структурі ризик-менеджменту. Результати дослідження, доведені до рівня практичних рекомендацій, можуть бути використані при впровадженні і подальшому вдосконаленні механізму управління ризиками різних господарюючих суб'єктів.

В результате проведенного исследования доказана актуальность проблемы организации адекватной системы управления рисками и рискованными вложениями капитала в украинских организациях и предприятиях. Определены формы организации риск-менеджмента на крупных, средних и малых предприятиях. Обоснована необходимость развития механизма риск-менеджмента на украинских предприятиях; выявлены и рассмотрены факторы, формирующие механизм управления рисками в современных условиях, среди которых автором отмечены: изменчивость цен, глобализация товарных и финансовых рынков, налоговая асимметрия, неудовлетворительное внедрение в производство результатов научно-технического прогресса, чрезмерное увлечение отечественными предприятиями институтом страхования как инструментом минимизации рисков. Обосновано отношение к прогнозированию как к превентивной мере в структуре управления рисками. Результаты исследования, доведенные до практических рекомендаций, могут быть использованы при внедрении и последующем усовершенствовании механизма управления рисками различных хозяйствующих субъектов.